Миколаївський політехнічний університет

Description

В 2016 році у нас виникла проблема теплопостачання. Ця проблема була викликана декількома факторами, які існують на сьогодні. Це, по-перше, економічна необґрунтованість тарифів на опалення та фіскальний характер їх встановлення. По-друге, це фізичний та моральний знос основних засобів (це котли та газові обладнання ), які ми мали. По-третє, це міська культура енергозбереження на сьогоднішній день, яку ми маємо. також це ресурсна залежність від постачальників природного газу. До тих недоліків, які ми мали, можна віднести цінову політику, яка постійно змінюється останні роки, що ускладнює розрахунок тарифів на опалювальний сезон. Це низька якість природного газу, це низький коефіцієнт корисної дії. Тобто ми не можемо розрахувати затрати, скільки нам потрібно кубічних метрів природного газу для опалення такої квадратури. Це нестабільний тиск в системі газопостачання, який призводить до збоїв в роботі апаратури, що на сьогоднішній день є надважливим ризиком.

Враховуючи ці всі вимоги, перед нами постало питання про перехід на більш альтернативні джерела опалення. Ми розглядали електричне опалення, але також важливу роль грала цінова політика. Ми зупинились на твердопаливному обладнанні. І, враховуючи наше місцеположення – аграрний регіон, то тверде паливо – це пелети. Починаючи цей останній опалювальний сезон, ми відпрацювали на цьому альтернативному типі опалення. І зараз я можу привести конкретні розрахунки і конкретно назвати яку ми маємо економію.

Якщо розглядати економічну обґрунтованість в порівнянні з використанням природного газу і твердопаливних котлів, якими ми сьогодні задоволені.

На опалювальний сезон щомісячно ми споживали 30-35 тис. кубічних метрів природного газу. При сьогоднішній вартості природного газу, за умови того, що опалювальний сезон всього 5 місяців, то це мало б скласти 1.500.000 гривень. Я навіть не беру до уваги підвищення тарифів за період опалювального сезону. Це рахуючи 8,05 грн за куб. метр, як було на початку опалювального сезону.

Розраховуючи цей опалювальний сезон, ми спожили в середньому 125 гігакалорій теплової енергії на місяць.

В наших житлових та навчальних приміщеннях утримувалась температура 20-22, іноді до 24 градусів.

При умові, що ми споживали 125 гігакалорій теплової енергії при вартості 1300 грн за гігакалорію, фінансові затрати склали приблизно 162.500 грн на місяць. Це становить за весь опалювальний сезон 5 місяців 812.500 грн. В порівнянні з 1.500.000 гривень, на сьогоднішній день ми маємо 50-52 % економії.

Ми маємо цю економію при використанні твердопаливних котлів.

Я не буду брати зараз і те, що ми маємо трудовий ресурс. Ми економимо на тому, що обладнання автоматизоване, обслуговування йому не потрібне. У котельній працюють 4 оператори, і ми маємо економію 4 ставок операторів.

Обладнання повністю автоматизоване, управління йде онлайн та через інтернет. За першою вимогою ми пишемо лист і компанія-постачальник підвищує або понижує нам температуру.
Ми на сьогоднішній день задоволені і компанією-постачальником, і роботою обладнання – ніяких перебоїв.
Це гнучка цінова політика, це гнучка політика при розрахунках. На сьогоднішній день ми не мали ніяких проблем. Навчальний заклад відпрацював цей опалювальний сезон без збоїв. Ми не зупинили навчальний процес ні на один день, в порівнянні з іншими навчальними закладами. На сьогоднішній день ми на 100% вирішили проблему з енергопостачанням і сподіваємося на подальшу плідну працю з нашим постачальником.

На опалювальний сезон щомісячно ми споживали 30-35 тис. кубічних метрів природного газу. При сьогоднішній вартості природного газу, за умови того, що опалювальний сезон всього 5 місяців, то це мало б скласти 1.500.000 гривень. всього 5 місяців, то це мало б скласти 1.500.000 гривень. Я навіть не беру до уваги підвищення тарифів за період опалювального сезону. Це рахуючи 8,05 грн за куб. метр, як було на початку опалювального сезону.